- розтурбований
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розтурбувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтурбований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розтурбованість — ності, ж. Стан за знач. розтурбований … Український тлумачний словник
занепокоєний — (який перебуває у стані душевного неспокою), неспокійний, схвильований, стурбований, знервований, нервовий, стривожений, розтривожений, розбурканий, розтурбований; роз ятрений (перев. зі сл. душа , серце й под.) Пор. збуджений … Словник синонімів української мови